Документ Microsoft Word 24Kb

Рисунок JPG 394Kb

Олійний живопис — різновид художньої техніки з використанням фарб на органічній олії, яка здатна добре сохнути і утворювати тривалі плівки на поверхні.
Олійні фарби — суспензія пігментів (або пігментів і наповнювачів) в різних видах оліфи із додаванням сикативу, а також добавок (аеросилу,лецитину тощо), що дозволяє запобігти утворенню осаду. Вона являє собою перетерті пігменти (окис цинку, охра, сурик залізний та ін) з оліфами (натуральною, оксоль гліфталева, пентафталева тощо) і прискорювачами висихання (сиккативами).
У промисловості випускають олійні фарби двох видів: так звані густотерті (пастоподібні) і готові до використання (рідкі). При отриманні густотертих олійних фарб спочатку готують в змішувачі однорідну пігментну пасту, а після цього розтирають її на тертках для фарб. Готові до використання олійні фарби отримують шляхом змішування всіх компонентів в кулькових млинах або розбавленні густотертих фарб оліфою.

Темпера (італ. tempera, від temperare- змішувати фарби) — фарби, що готуються на основі сухих порошкових мінеральних пігментів і (або) їх синтетичних аналогів. Сполучною речовиною темперних фарб слугують емульсії — натуральні (розведений водою жовток цільного курячого яйця, сік рослин тощо) або штучні (полімери тощо).

Гуаш (фр. Gouache, італ. guazzo — водяна фарба) — різновид водорозчинних фарб. На відміну від акварелі — непрозорі через домішки крейди, свинцевих білил чи каоліну. Це досить щільні, але недостатньо міцні фарби, і при нанесенні товстим шаром осипаються, не мають блиску.

Пастель (від лат. pasta - тісто) — група художніх матеріалів, спресовані, стерті у порошок фарби, які найчастіше випускаються у вигляді м'яких кольрових олівців. Назву «пастель» мають як самі фарби, так і малюнки, створені в цій техніці.

Акварель (фр. aquarelle — водяниста; італ. acquarello) — техніка живопису, що використовує спеціальні акварельні фарби, які при розчиненні у воді утворюють прозору суспензію тонкого пігменту, що дозволяє створювати ефект легкості і тонких колірних переходів. Акварель поєднує особливості живопису (багатство тону, побудова форми і простору кольором) і графіки (активна роль паперу в побудові зображення, відсутність специфічної рельєфності мазка, характерної для живописної поверхні).

Акрилові фaрби — водорозчинні фарби на основі акрилової смоли (виникли в 1950-х роках). Мають зв'язуючий елемент воду, що швидко випаровується, що в свою чергу прискорює висихання. Використовуються в будівельній справі і живописі.

Можуть використовуватися як альтернатива олійній фарбі. Висихають дуже швидко — в цьому їх перевага перед іншими фарбами. Наносити можна як у дуже рідкому, розбавленому стані, так і у вигляді пасти. Після висихання не утворює тріщин, на відміну від олійних фарб. Фарба трохи блищить, не вимагає закріплення закріплювачами і лаками, має властивість утворювати плівку.

Енкаустика — техніка малювання, в якій сполучною речовиною для фарб є віск. Ще римський письменник Пліній Старший, що написав «Історію природи» у 31 томах, згадував про малювання фарбами з воску. Енкавстика була свого часу дуже поширена для малювання образів та портретів, але з поширенням олійних фарб в XIV ст. її призабуто. Пізніші митці намагалися повернутися до малювання восковими фарбами, але це їм не вдалося.

Фреска (від італ. affresco — свіжий) — живопис на вологій штукатурці, одна із технік настінного малярства, протилежна до «а секко» (розпис по сухому). Фресками називають також твір, виконаний у цій техніці.(Робилися за допомогою сиру, шматків каменю, природних барвників та ін.).

Туш  (від нім. Tusche) — специфічна фарба, виготовлена із сажі.
У готовому до вживання вигляді є суспензією дрібнодисперсних частинок сажі у воді. Для запобігання розшаровування суспензії і закріплення результату застосовуються зв'язувальні речовини (шелак або, рідше, желатин).
Туш виготовлялася з сажі, отриманої при спалюванні хвойної деревини, рослинних масел і смол; у 20 ст. використовуються також газова кіптява, сажа, що отримується при спалюванні нафти та їїпродуктів. Поряд з рідкої тушшю застосовуються також тверді плитки (суха туш), що перед вживанням розтираються з водою у спеціальному посуді.

Матеріали з Вікіпедії, вільної енциклопедії https://uk.wikipedia.org